Скандал навколо енцикліки Папи Лева XIV: алгоритми підозрюють участь ШІ в тексті

Новий релігійно-філософський документ, опублікований Папою Римським Левом XIV, став предметом активного обговорення не лише серед теологів, а й серед дослідників штучного інтелекту.

Причина — припущення, що частина тексту енцикліки могла бути створена або суттєво відредагована нейромережами.

Йдеться про першу енцикліку понтифіка, присвячену впливу штучного інтелекту на сучасне суспільство, моральні цінності та майбутнє людства. Документ позиціонується як глибокий аналіз взаємодії технологій і духовності, однак результати незалежних цифрових перевірок викликали нову хвилю дискусій.

Що показав аналіз тексту

За даними сервісу Pangram, який використовується для визначення ймовірної участі ШІ в написанні текстів, близько 46% з перевірених 2000 слів можуть мати ознаки генерації штучним інтелектом. При цьому деякі абзаци показали дуже високий рівень схожості зі стилем нейромереж — від 40% до навіть 100%.

Серед характерних маркерів, які зафіксували алгоритми, — повторювані мовні конструкції, узагальнені формулювання та часте використання виразів на кшталт «по-настоящему», що часто зустрічаються в згенерованих текстах.

Водночас інші фрагменти документу були класифіковані як повністю людські за стилем і структурою. Деякі розділи навіть отримали позначку «нульове втручання ШІ», що свідчить про змішаний характер авторства.

Контекст, який змінює сприйняття

Цікаво, що аналогічні перевірки попередніх енциклік інших понтифіків не виявили жодних ознак алгоритмічної участі — усі вони були оцінені як повністю створені людьми. Це додає новий вимір до дискусії про те, як сучасні інструменти впливають навіть на традиційні інституції.

На тлі цього виникає ширше питання: чи може використання штучного інтелекту в підготовці релігійних або філософських текстів вважатися лише технічним інструментом, чи це вже частина авторського процесу?

Погляд із середини технологічної дискусії

У середовищі аналітиків цифрових текстів дедалі частіше звучить думка, що сучасні системи визначення авторства не дають абсолютної точності. Вони радше оцінюють ймовірність, а не встановлюють факт.

Як зазначають фахівці з аналізу природної мови, навіть високий відсоток «ШІ-подібності» не означає автоматичної участі нейромережі. Це може бути результатом редактури, перекладу або стилістичних особливостей автора, який використовує формалізовану або узагальнену мову.

Водночас сама поява подібних результатів у контексті Ватикану підкреслює нову реальність: межа між людським і алгоритмічним письмом стає дедалі менш очевидною.

Чому ця історія виходить за межі технологій

Ситуація з енциклікою демонструє, як штучний інтелект поступово проникає навіть у сфери, які традиційно вважаються максимально людськими — релігію, етику та філософію. І незалежно від того, чи справді ШІ був залучений до створення тексту, сам факт таких підозр уже змінює сприйняття авторства в цифрову епоху.