Asus випустила ігровий монітор ROG Swift OLED PG32UCDM Gen 3
Монітор оснащено 32-дюймовою 4K QD-OLED-панеллю на базі технологій Samsung. Він підтримує частоту оновлення 240 Гц, час відгуку 0.03 мс і орієнтований як на геймінг змагань, так і на роботу з контентом.
Ключовим нововведенням стала технологія Black Shield Film. За словами Asus, додатковий шар покращує глибину чорного кольору у яскраво освітлених приміщеннях та зменшує фіолетовий відтінок, характерний для QD-OLED-панелей при сильному зовнішньому освітленні. Виробник заявляє про підвищення суб'єктивної глибини чорного до 40%, а також про покриття антивідблиску. Поверхня екрану стала більш стійкою до повсякденних пошкоджень та подряпин.

Оновлення торкнулися інтерфейсів. PG32UCDM Gen 3 отримав підтримку DisplayPort 2.1 UHBR20, доповнивши HDMI 2.1 для сучасних консолей та потужних відеокарт. Також передбачено роз'єм USB-C з подачею живлення до 90 Вт, що дозволяє підключати ноутбук одним кабелем.
Більшість функцій перейшли від попередньої моделі. Серед них — сумісність із NVIDIA G-SYNC, підтримка Dolby Vision, вбудований KVM-перемикач та фірмові інструменти Asus OLED Care для зниження ризику вигоряння. Крім того, монітор тепер сертифіковано за стандартом VESA DisplayHDR 500 True Black, тоді як минуле покоління обмежувалося рівнем HDR 400.
Інформації про ціну та терміни початку продажу поки немає.
Джерело: gizmochina
ПК та ноутбуки
AOC представила оновлену версію ігрового монітора AG276UZ, який дебютував у 2025 році та привернув увагу можливістю перемикатися між режимами 4K із частотою 240 Гц і Full HD із частотою 480 Гц. Нова модифікація отримала назву AG276UZ Circular Polarized Edition, а її головною особливістю стала технологія кругової поляризації світла, орієнтована не на збільшення продуктивності, а на комфорт під час тривалого використання.
Світовий ринок оперативної пам’яті переживає один із найбільш незвичайних періодів за останні роки. За окремими популярними конфігураціями DDR5 ціни у США за 12 місяців зросли майже у п’ять разів, а великі комплекти пам’яті коштують у кілька разів дорожче за потужні процесори та відеокарти. Причиною став не лише традиційний цикл напівпровідникового ринку, а й величезний попит з боку компаній, які будують інфраструктуру для штучного інтелекту.
