Замовити хмарні послуги або орендувати VPS, реалізований на фізичному сервері — які переваги та недоліки кожного з цих рішень? Давайте розберемося, для яких потреб обрати той чи інший варіант.
Віртуальний сервер або VPS/VDS — це частина реального сервера, відділена за допомогою віртуалізації в окреме середовище, яке імітує роботу цілої фізичної машини. Хмарні технології реалізуються на базі цілого кластера серверів, які об’єднують ресурси, створюючи спільний пул. І вже з нього виокремлюються клієнтські акаунти з тою кількістю ресурсів, яку замовляє користувач.
Основні відмінності:
Клієнт, який орендує віртуальний сервер, отримує набір фіксованих параметрів, ділянку виділеного сервера, відокремлену за допомогою гіпервізора. У користувача є root-доступ адміністратора, він може здійснювати установку та налаштування власного софта на VDS, перезавантажувати його тощо. Це максимально схоже на роботу фізичного сервера, тільки з меншими параметрами потужності.
Оренда віртуального сервера підійде проектам, для яких важлива автономність під час роботи та конфіденційність даних. Це недорога послуга, доступна малому бізнесу, яка може згодитися в ситуаціях, коли потрібен виділений сервер, але його ресурсів занадто багато, а вартість зависока.
Незалежність користувача має і зворотній бік – він повинен сам адмініструвати свій сервер, вирішувати програмні та технічні питання. Якщо для цього недостатньо знань або часу – можна замовити додаткову платну послугу адміністрування.
VPS добре підійде до таких проектів як інтернет-магазини, медіаресурси з середнім трафіком, а також для організації віртуальних офісів, встановлення програм для автоматизації бізнес-процесів та надання віддаленого доступу декільком працівникам.
Розвиток комерційних сайтів складається з багатьох технічних та маркетингових аспектів, серед яких — інтерактивність та можливість залишати реакцію на прочитані матеріали, придбані товари та послуги. Прикладом корисного сервісу для просування сайту є сторонні модулі для коментування, які можна вбудовувати як у рукописні веб-ресурси, так і на CMS. Читайте у статті про віджети для коментарів, як вибрати один із популярних сервісів та інтегрувати його.
У хмарі користувач отримує можливість віддалено використовувати ресурси платформи за підпискою. Це комплекс, який включає в себе сховище, серверні потужності для обчислювальних операцій, додатки та робочі інструменти. У хмарі об’єднаний цілий кластер пристроїв, які всі разом створюють єдиний робочий простір.
Клієнтові виділяється частина цього простору, яку можна гнучко конфігурувати та змінювати хоч щодня.
Найбільше така особливість підходить користувачам, чиї проекти перебувають на стадії розвитку або є нестабільними в силу власної специфіки. Наприклад, у деяких сайтів знижується трафік на вихідних. Отже, на суботу та неділю можна зменшити кількість витрачених ресурсів та зекономити.
Також хмарні сервіси підходять для організації спільного середовища, яким не користуються постійно. Наприклад, його можна включати для спільної роботи команди над проектом, а потім виключати.
Перерозподіл ресурсів відбувається автоматично, в панелі керування. Тому кожного разу, коли потрібно здійснити переналаштування, не потрібно звертатися до провайдера.
Але варто пам’ятати, що хмара не є достатньо конфіденційною, тому важливі фінансові, виробничі або персональні дані в ній краще не зберігати. Підприємці часто викорситовують хмарні сервіси для поточної роботи, зберігаючи при цьому важливу інформацію на віртуальних серверах.
Висновок: VPS краще підходять для невеликих проектів зі стабільним навантаженням, зберігання та обробки важливої інформації. Хмарні сервіси краще працюють для проектів з нестабільним або швидко зростаючим навантаженням, і в них найкраще зосереджувати поточні процеси, зберігаючи надважливі дані в більш автономних сховищах.