Європейська комісія розпочала застосування нових вимог щодо прозорості систем штучного інтелекту, передбачених Законом про штучний інтелект (AI Act), який ухвалили ще у 2024 році. Відтепер компанії, державні установи, організації та цифрові платформи зобов’язані чітко позначати контент, створений або змінений за допомогою технологій штучного інтелекту.

Нові правила діятимуть на території всього Європейського Союзу та передбачають значні штрафи за порушення встановлених вимог. Йдеться не лише про тексти, а й про зображення, відеоматеріали, аудіозаписи та так звані діпфейки, кількість яких в інтернеті стрімко зростає.

Щоб уніфікувати систему позначень, Європейська комісія розробила спеціальні маркери, які мають використовуватися цифровими платформами та онлайн-сервісами:

• «AI» — матеріал пов'язаний із використанням штучного інтелекту;
• «AI Generated» — контент повністю створений алгоритмами;
• «AI Modified» — матеріал був змінений за допомогою штучного інтелекту.

Ці позначки повинні бути добре помітними для користувачів. Їх не дозволяється приховувати в налаштуваннях, примітках або користувацьких угодах.

Які матеріали підпадають під дію нових правил

Вимоги стосуються майже всіх видів цифрового контенту, здатного вводити людей в оману. Особливу увагу приділено матеріалам, які імітують реальних людей, локації, події чи організації.

До цього переліку увійшли:

• зображення, створені генеративними нейромережами;
• аудіозаписи зі штучно згенерованими голосами;
• відеоролики, зокрема діпфейки;
• системи розпізнавання емоцій;
• інструменти біометричної класифікації;
• суспільно важливі тексти, опубліковані без участі редакторів або інших відповідальних осіб.

Крім того, користувачі повинні отримувати повідомлення про те, що вони спілкуються не з людиною, а з програмою. Це правило поширюється на чат-ботів, віртуальних помічників та інші системи, створені на основі штучного інтелекту.

Які штрафи передбачені за порушення

Недотримання нових вимог може обійтися компаніям надзвичайно дорого. Європейська комісія встановила такі санкції:

• до 15 мільйонів євро, або близько 724 мільйонів гривень за поточним курсом;
• до 3 % від річного світового обороту компанії;
• до 750 тисяч євро, або приблизно 36 мільйонів гривень, для установ та агентств Європейського Союзу;
• пропорційно зменшені штрафи для малих і середніх підприємств.

Варто зазначити, що положення AI Act упроваджуються поступово. Ще минулого року Європейська комісія представила докладні рекомендації щодо використання штучного інтелекту, а тепер вони набувають обов'язкового характеру. Незалежні експерти у сфері цифрового права вважають, що Європа фактично створює перший у світі масштабний набір правил, який регулює взаємодію людей із нейромережами.

Фахівці зазначають, що нові вимоги можуть істотно вплинути на роботу соціальних мереж, пошукових платформ, медіакомпаній і розробників програмного забезпечення. Протягом останніх років кількість діпфейків збільшилася в багато разів, а інструменти для створення зображень, голосу та відео стали доступними практично кожному користувачеві.

Ці зміни матимуть значення і для українців. Багато громадян України щодня користуються європейськими онлайн-сервісами, великими соціальними платформами та міжнародними торговельними майданчиками, тому нові позначення поступово почнуть з'являтися у звичних застосунках, месенджерах і пошукових системах.

Не виключено, що в майбутньому подібні вимоги запровадять і в інших країнах. Уже зараз деякі держави уважно вивчають європейський досвід, оскільки розвиток генеративного штучного інтелекту відбувається значно швидше, ніж формування відповідної законодавчої бази.