Модель GPT-6 Astra взяла участь у розшифруванні німецької військової радіограми часів Другої світової війни, яка залишалася нерозв’язаною щонайменше з 2005 року.

Йдеться про повідомлення MVUEH від 10 липня 1941 року, зашифроване за допомогою машини Enigma. Ключ і текст вдалося відновити під час роботи Картера Леффена з Bloomberg та ШІ-агентів на базі GPT-6 Astra.

Результат підтвердив дослідник історії Enigma Фроде Вайєруд, який веде проєкт CryptoCellar. За його словами, повідомлення MVUEH протягом багатьох років не піддавалося попереднім спробам криптоаналізу.

Що було зашифровано в радіограмі

MVUEH — коротке німецьке військове повідомлення з 82 зашифрованих символів. Воно було прийняте 10 липня 1941 року о 17:30 радіостанцією квартирмейстерської служби дивізії СС «Тотенкопф» та записане під номером 172.

Після відновлення ключа дослідники отримали текст, зміст якого виявився значно буденнішим, ніж можна було очікувати від повідомлення, яке десятиліттями залишалося нерозшифрованим:

«Будь ласка, вкажіть маршрут руху. Я перебуваю в Розенові, Розенові. Негайно дайте відповідь по радіо».

Тобто радіограма не містила секретного стратегічного наказу чи інформації про масштабну військову операцію. Це був звичайний запит щодо подальшого маршруту підрозділу.

Як GPT-6 Astra знайшла ключ до Enigma

Найцікавішою частиною історії став не сам текст повідомлення, а процес пошуку рішення. За матеріалами опублікованого технічного розбору проєкту, GPT-6 Astra та спеціалізовані ШІ-агенти виконували одразу кілька різних типів роботи:

• аналізували історичні архіви та вже розшифровані повідомлення;
• порівнювали погано читабельні символи на оригінальних документах;
• шукали можливі фрагменти відкритого тексту, які могли міститися в радіограмі;
• створили цифровий симулятор Enigma;
• написали програми для криптоаналізу на Python і C++;
• паралельно перевіряли різні варіанти ключів;
• перевіряли знайдений результат за незалежними даними.

Ключовою підказкою стало слово «ROSENOW». В іншій уже розшифрованій радіограмі того самого дня назва населеного пункту Rosenow повторювалася двічі. Дослідники припустили, що така сама конструкція могла використовуватися і в MVUEH.

У класичному криптоаналізі подібний передбачуваний фрагмент відкритого тексту називають «crib». Він дозволяє суттєво скоротити кількість можливих налаштувань Enigma, які необхідно перевірити.

Для перевірки довелося враховувати навіть почерк радиста

Завдання ускладнювалося тим, що збереглися різні копії радіограми, а частина символів на архівному документі була погано читабельною. Дослідники заздалегідь визначили 12 позицій, у яких могли бути альтернативні варіанти букв.

Це було принципово важливо: навіть одна неправильно переписана літера може зробити правильний ключ Enigma схожим на помилковий.

У підсумку знайдений ключ пояснив усі 82 символи зашифрованої частини повідомлення та окремо узгодився з даними його заголовка. Для Enigma I було відновлено порядок роторів II–V–III, налаштування кілець H–M–F, початкову позицію R–W–D та десять пар комутаційної панелі.

Наскільки автономно працювала Astra

У соцмережах цю історію вже описують як випадок, коли «GPT-6 Astra самостійно зламала Enigma». Це дещо спрощує ситуацію.

Фроде Вайєруд зазначає, що після постановки загальної задачі Astra значну частину дослідження виконувала самостійно: аналізувала архіви, шукала зв’язки між повідомленнями та створювала необхідне програмне забезпечення. Водночас опублікований технічний опис називає проєкт дослідженням під керівництвом людини із застосуванням GPT-6 Astra та паралельних спеціалізованих агентів.

Тому правильніше говорити про складний спільний процес, у якому людина задавала напрямок дослідження, а ШІ отримав значну автономність під час пошуку та перевірки рішення.

Чому не зовсім правильно говорити про «83 роки безуспішних спроб»

Радіограму було відправлено ще у 1941 році, однак це не означає, що криптоаналітики безперервно намагалися розшифрувати саме MVUEH протягом понад восьми десятиліть.

CryptoCellar повідомляє, що повідомлення протистояло спробам розшифрування з 2005 року. Це точніше формулювання, ніж поширена в соцмережах версія про загадку, яку нібито безперервно намагалися розгадати з часів Другої світової війни.

Фахівець з Enigma назвав результат вражаючим

Особливої ваги історії додає перевірка Фроде Вайєруда — дослідника, який роками займається історичними шифрами німецької армії. Він підтвердив коректність знайденого результату та зазначив, що продовжує вивчати журнали роботи Astra, щоб детально встановити, як саме модель прийшла до рішення.

За оцінкою Вайєруда, частина архівної роботи, виконаної системою протягом приблизно двох днів, могла б зайняти в людини тижні або навіть місяці.

Саме це може бути важливішим за факт розшифрування одного повідомлення. Astra не просто запропонувала готову відповідь на запит, а поєднала пошук у джерелах, аналіз історичного контексту, програмування, запуск експериментів і перевірку результатів у єдиний багатоетапний процес.

Що ця історія говорить про GPT-6 Astra

OpenAI офіційно представила GPT-6 Astra на початку вересня 2026 року як модель, орієнтовану на складні багатоетапні завдання, програмування, роботу з комп’ютером, наукові дослідження та пошук інформації.

При цьому розшифрування MVUEH не є офіційним дослідженням OpenAI. Ініціатором експерименту виступив Картер Леффен, а перевіркою результату займався CryptoCellar. Тому цей випадок варто розглядати передусім як незалежну демонстрацію можливостей нової моделі.

З технічної точки зору особливо показовим є те, що Astra не знадобився спеціальний інтерфейс саме для Enigma. Модель сама створювала необхідні інструменти, змінювала методику після невдалих експериментів і використовувала історичні матеріали для звуження простору пошуку.