Новий персональний ШІ-агент Muse від Meta опинився в центрі дискусії про конфіденційність лише через кілька днів після запуску. Технологічний журналіст Джейсон Атен заявив, що сервіс використав інформацію з його особистих повідомлень iMessage, хоча, за його словами, він свідомо не надавав Muse доступу до Messages.

Про інцидент Атен розповів у матеріалі для Inc. Журналіст встановив Muse на iPhone і Mac, щоб протестувати можливості нового ШІ-агента. Через деякий час сервіс несподівано запропонував йому написати матеріал на тему розмови, яку Атен незадовго до цього вів у iMessage зі своїм колегою про нові iPhone.

Muse знав зміст приватної розмови

За словами Атена, під час початкового налаштування він навмисно відмовив Muse у доступі до Messages, календаря та іншої особистої інформації.

Проте ШІ не лише згадав розмову про iPhone, а й звернув увагу на повідомлення редактора журналіста щодо майбутньої статті. Це змусило Атена запитати Muse, звідки сервіс отримав такі дані.

Спочатку агент заявив, що не має доступу до історії повідомлень і бачить лише текст вхідних сповіщень, які з’являються на Mac. Muse запевняв, що не може відкривати Messages, переглядати діалоги або читати історію листування.

Однак журналіст вирішив перевірити це самостійно й виявив, що Muse синхронізував інформацію з локальної бази Messages на комп’ютері. За даними Атена, процес синхронізації дійшов до рядка №187 462 у базі даних.

Водночас це число не можна напряму прирівнювати до 187 тисяч прочитаних повідомлень: йдеться про номер рядка у внутрішній базі Messages, а не про підтверджену кількість окремих повідомлень.

Meta відреагувала на ситуацію

Керівник Meta Superintelligence Labs Девід Сінглтон відреагував на публікацію Атена. З його пояснення випливало, що для такого доступу Muse повинні бути надані відповідні системні дозволи на Mac.

При цьому сам Атен зазначив, що не пам’ятає, щоб дозволяв Muse читати Messages, а в налаштуваннях застосунку після інциденту Full Disk Access не відображався як активний. Саме питання про те, яким чином інтеграція Messages стала доступною агенту, і стало основною причиною суперечки.

Додаткові подробиці ситуації також опублікувало видання Decrypt. Воно звертає увагу не лише на сам доступ до даних, а й на те, що Muse спочатку неправильно пояснив користувачу джерело отриманої інформації.

Що відомо про Meta Muse

Meta офіційно представила Muse 8 вересня 2026 року. Компанія називає його персональним ШІ-агентом, який може не лише відповідати на запитання, а й виконувати реальні завдання від імені користувача.

Muse здатний працювати з електронною поштою, браузером та іншими підключеними сервісами, бронювати поїздки, заповнювати форми та виконувати довготривалі завдання. Спілкуватися з агентом можна через окремий застосунок Muse або WhatsApp.

Meta особливо наголошує на тому, що користувач повинен сам контролювати рівень доступу агента до своїх даних і вирішувати, які застосунки підключати. Саме тому випадок Атена привернув стільки уваги: заявлений принцип контролю користувача зіткнувся із ситуацією, коли власник пристрою стверджує, що не очікував доступу ШІ до Messages.

Чому персональні ШІ-агенти створюють нові ризики

Ситуація з Muse показує проблему, яка ставатиме дедалі актуальнішою в міру розвитку автономних ШІ-агентів. Звичайний чат-бот переважно працює лише з інформацією, яку користувач надсилає йому сам. Персональний агент, навпаки, може отримувати доступ до електронної пошти, календаря, документів, браузера та локальних файлів.

Це робить такі системи значно кориснішими, але водночас підвищує вимоги до прозорості дозволів. Користувач повинен чітко розуміти не лише те, що застосунок отримав певний системний дозвіл, а й які конкретно дані ШІ зможе читати та як він використовуватиме їх у майбутньому.

Особливо важливим є те, що сам агент може неправильно пояснити власні технічні можливості. Великі мовні моделі генерують відповіді на основі доступного контексту й не завжди мають точне розуміння того, які саме системні механізми використовує застосунок навколо них.