Вона являє собою цифрову валюту, засновану на технології розподілених даних, подібних до блокчейну. Приєднатися до тестування зможуть усі охочі.
Пілотний проєкт е-гривні намічено на наступний рік, проте терміни його впровадження залежатимуть від багатьох факторів. НБУ враховує готовність фінансового ринку до участі у проєкті. Перед запуском банк повинен знайти технологічного партнера, який розробить необхідне рішення для тестування е-гривні з урахуванням вимог регулятора та надасть відповідну інфраструктуру.
Тестування пройде у відкритому середовищі, де братимуть участь реальні користувачі та постачальники фінансових послуг. Основою для роботи цифрової валюти стане технологія DLT (технологія розподіленого реєстру), яка є базами даних, що розповсюджуються між учасниками без необхідності централізованого управління. Прикладом такої технології є блокчейн та криптовалюти.
Для проведення операцій не знадобляться посередники, такі як банки. Е-гривня, як і готівка, буде прямим зобов'язанням НБУ. Більше того, Національний банк зможе програмувати її використання — наприклад, встановлювати цільове призначення коштів, обмежувати мінімальні залишки на рахунках або навіть робити так, щоб гроші «зникали» за певний термін.
Перше тестування е-гривні відбулося у 2018 році, коли було випущено 5443 цифрові гривні, з якими проводилися різні операції, включаючи перекази, обмін на безготівкові гроші, благодійні внески та поповнення мобільних рахунків. Відкрите тестування планувалося цього року, але його перенесли наступного.
Джерело: itc