Microsoft готує для Windows 11 системний механізм перевірки віку, який дозволить застосункам отримувати інформацію про вікову категорію користувача безпосередньо від операційної системи. Водночас розробники не зможуть дізнатися точну дату народження або фактичний вік людини: Windows передаватиме лише певний віковий діапазон та окремий статус підтвердження.

Нові можливості отримали назву Windows Age APIs і вже з’явилися в документації Windows SDK. Microsoft позиціонує їх як інструмент для розробників, яким необхідно враховувати вік користувача під час роботи з контентом та окремими функціями. Наразі API ще не активовані у Windows — компанія планує ввімкнути їх в одному з майбутніх оновлень пізніше у 2026 році.

Які дані Windows зможе передавати застосункам

Замість конкретного віку система повертатиме одну з п’яти категорій. Згідно з документацією Microsoft, передбачені такі вікові діапазони:

• до 10 років;
• від 10 до 12 років;
• від 13 до 15 років;
• від 16 до 17 років;
• 18 років і старше.

Отже, застосунок не отримуватиме ні дату народження, ні точний вік користувача. Це суттєво відрізняється від традиційного підходу, за якого сервіс самостійно просить вказати дату народження та фактично покладається на правдивість наданих даних.

Другий важливий параметр — статус підтвердження віку. API GetAgeVerificationStatusAsync зможе повідомити застосунку, чи був вік користувача незалежно підтверджений. Microsoft передбачила кілька варіантів такого статусу: Verified, Unverified, OptedOut, TemporarilyUnavailable та NotApplicable.

Windows не відкриватиме доступ до даних усім застосункам

Microsoft окремо обмежує доступ до цієї інформації. Перед передаванням вікового сигналу система має ідентифікувати застосунок і перевірити, чи має він право звертатися до відповідних даних. Це має запобігти ситуації, за якої будь-яка встановлена програма зможе довільно запитувати інформацію про вікову категорію власника комп’ютера.

Водночас сама Windows не визначатиме, які функції слід дозволити користувачеві. Операційна система лише передаватиме застосунку віковий сигнал, після чого розробник самостійно визначатиме правила доступу.

Microsoft називає серед потенційних сценаріїв використання соціальні функції та спілкування, контент, створений користувачами, внутрішньоігрові покупки та віртуальні валюти, а також перегляд медіаконтенту з віковими обмеженнями. Для розробників це може означати помітне спрощення реалізації вікових обмежень: замість створення власної системи перевірки можна буде використовувати уніфікований механізм Windows.

Функція поки перебуває на етапі підготовки

Попри появу нових API у Windows SDK, говорити про повноцінний запуск функції поки зарано. Microsoft прямо зазначає, що вікові сигнали наразі лише завчасно задокументовані та не працюють під час виконання. До активації механізму застосунки отримуватимуть невизначений віковий діапазон і статус перевірки, який свідчитиме про недоступність даних, тому розробники мають передбачити альтернативну логіку.

З технічного погляду основу нової системи становлять два виклики: GetUserAgeRangeAsync відповідає за отримання вікового діапазону, а GetAgeVerificationStatusAsync — за інформацію про статус його підтвердження. Такий підхід дає змогу відокремити саму вікову категорію від факту її незалежної перевірки.

Microsoft уже використовує інші способи підтвердження віку

Нові API є частиною ширшої системи age assurance, яку Microsoft розвиває для власних сервісів. Залежно від країни та конкретного сценарію компанія вже може запропонувати користувачеві підтвердити вік за допомогою оцінювання віку за селфі, завантаження документа або авторизації через доступну державну систему.

Тому Windows Age APIs логічно розглядати не як окрему перевірку, яку доведеться проходити заново для кожної програми, а як спосіб передавати сумісним застосункам результат уже наявної системи контролю віку. Це особливо актуально на тлі посилення вимог до захисту неповнолітніх у цифрових сервісах.

Для користувачів Windows в Україні практичне значення нововведення поки буде обмеженим. Реальні сценарії його застосування залежатимуть не лише від Microsoft, а й від того, які застосунки підтримають нові API та які вимоги до підтвердження віку діятимуть для конкретного сервісу або регіону.

З погляду приватності такий підхід виглядає розумнішим за передавання застосункам повної дати народження: програма отримує лише той обсяг інформації, який необхідний для застосування вікового обмеження. Водночас остаточна оцінка системи залежатиме від того, наскільки прозоро Microsoft пояснюватиме користувачам походження вікового сигналу, які дані використовуються для його формування та як довго вони зберігаються.