Міжнародна команда дослідників із Сеульського національного університету та Університету Дрекселя зробила прорив у розробці дисплеїв, які можна не просто гнути, а й розтягувати, майже не жертвуючи яскравістю.

І тому вони вивели нову архітектуру, здатну витримувати значні деформації. Технологію вже називають потенційною основою для електроніки, що носиться, і медичних сенсорів майбутнього.

Досі ключовою проблемою гнучких OLED залишалося різке падіння яскравості при розтягуванні та багаторазових вигинах. Причина — крихкі прозорі електроди та неефективні шари, що світяться. Нове рішення поєднує високоефективний органічний випромінюючий шар із прозорими електродами на основі MXene — двомірного наноматеріалу з високою провідністю та механічною міцністю. В результаті дисплей здатний розтягуватись до 160% від вихідної довжини, практично не втрачаючи своїх характеристик.

На окрему увагу заслуговує новий шар ExciPh, що світиться. Він підвищує можливість утворення екситонів — частинок, відповідальних за випромінювання світла. Якщо традиційних OLED у світло перетворюється лише 12–22% екситонів, то в новому екрані показник перевищує 57%, що впливає на яскравість і енергоефективність. Додатково шар посилений еластичним полімером, щоб витримувати розтяг без руйнування структури.

В ході випробувань при розтягуванні до 60% втрати яскравості склали близько 10%, а після 100 циклів деформації дисплей зберігав 83% світлового потоку. Вчені вже продемонстрували OLED, що розтягуються, з простими зображеннями та навіть повнокольорові версії. У перспективі такі екрани можуть використовуватися в медичних пристроях, розумних пластирях і гнучких інтерфейсах, які можуть повторювати форму людського тіла.