.png){kind=logo}
Серед новинок — процесори Nighthawk та Loon, оновлення програмного забезпечення Qiskit та система перевірки «квантової переваги».
Головним анонсом став IBM Quantum Nighthawk — найпросунутіший квантовий процесор компанії. Він містить 120 кубітів, з'єднаних 218 налаштованими куплерами нового покоління, що на 20% більше, ніж у попереднього покоління Heron. Така архітектура дозволить виконувати на 30% складніші квантові схеми при низькому рівні помилок і відкриває шлях до моделювання завдань, що вимагають до 5000 двокубітних операцій. У майбутніх версіях кількість операцій зросте до 15 000, а кількість пов'язаних кубитів — до 1000.
Щоб підтвердити досягнення реальної квантової переваги, IBM запустила відкритий трекер квантової переваги спільно з Algorithmiq, BlueQubit та дослідниками Flatiron Institute. Він дозволить науковій спільноті відстежувати та перевіряти експерименти, де квантові комп'ютери справді обганяють класичні.
Паралельно IBM розвиває програмну платформу Qiskit, яка тепер дозволяє точніше керувати квантовими схемами та використовувати високопродуктивні класичні обчислення (HPC) для зниження помилок. Завдяки новому C++ інтерфейсу та C-API, розробники зможуть безпосередньо інтегрувати квантові завдання в існуючі обчислювальні середовища. Компанія стверджує, що нові алгоритми знижують вартість отримання точних результатів у 100 разів та підвищують точність на 24% під час роботи зі схемами понад 100 кубітів.
IBM також показала експериментальний процесор Loon, створений як фундамент для майбутніх стійких до відмови систем. Він об'єднує всі ключові компоненти для масштабування корекції помилок і використовує унікальні довгі куплери, що з'єднують видалені кубити на одному кристалі.
IBM заявила, що планує досягти реальної квантової переваги до кінця 2026 року, а до 2029-го — створити перший у світі стійкий до відмов квантовий комп'ютер.
Джерело: techpowerup
